Графік роботи:

Щоденно: з 9 - до 18 години

Субота, неділя:

з 10 - до 18 години

Понеділок - вихідний день

Остання п'ятниця місяця - санітарний день.

Наші контакти

78200

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

бульв. Лесі Українки, 7

тел.(03433) 2-26-55

e-mail: libkolomija@meta.ua

Неповторне слово Галини Турелик

Презентация1В  усьому вчуся бачити найбільше

і вирізняти вічне, а не тлінне.

Хай те, що з наших рук сьогодні вийшло,

новим потрібне буде поколінням.

Досліджуючи історію української літератури, польський україніст Флоріан Неуважин  прийшов до висновку, що один з її феноменів полягає в тому, що серед творців україніки багато жінок. Серед них Флоріан Неуважин назвав і нашу краянку Галину Турелик.

Галина Зіновіївна Турелик – поетеса, журналіст, яка зуміла поєднати в своєму житті, здавалось би непоєднуване : активну журналістську та редакторську працю з немеркнучими спалахами поетичного слова.

Галина Зіновіївна Турелик – поетеса, журналістка. Народилася 2 лютого 1949 р. в м. Львові в родині службовця. З 1958 року проживає на Прикарпатті, саме тут сформувалася як творча особистість. Після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені І. Франка працювала в редакціях газет, довгі роки – першим заступником редактора всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного часопису «Перевал». За першу поетичну збірку «Посіяний промінь» (1970) молоду журналістку приймають 1971 року в Спілку письменників України. Відтак було 20 років активного життя в літературі, підсумком яких стали книги „Три зернини” (1972), „Вечірні бджоли” (1974), „Зелене багаття” (1976), „Новосілля” (1981), „Між альфою й омегою” (1989), „Монолог” (1986), „Бурштинова ватра” (1990), «Здвиження» (2009). Кожна із цих книг засвідчувала поглиблення майстерності поетеси, яка наче долала щоразу якийсь внутрішній духовний бар’єр, йдучи від емоційності до філософської багатовимірності слова. Галина Турелик є лауреатом обласної літературної премії ім. Дмитра Клима 1970 року за першу збірку «Посіяний промінь», лауреатом премії імені Мирослава Ірчана та Володимира Свідзінського за поетичну збірку «Здвиження” („Місто НВ”, 2009). У 1998 році за добірку поезій «Світлотіні старих світлин», опублікованиху у «Перевалі», вона була відзначена обласною премією ім. Василя Стефаника.

Екскурс поетичними збірками

Літературна доля Галини Турелик склалася загалом щасливо. Творити поезії почала 1966-го року. У 21 рік був вдалий поетичний дебют – збірка поезій «Посіяний промінь». У поезіях дійсність переплітається з минулим, радощі – з тривогами думки і чуття. Авторка славить людей праці, велич земної краси, звучать мотиви найсвятіших людських почуттів, філософські роздуми над життям-буттям.

Галина Турелик зуміла поєднати в своєму житті активну журналістську та редакторську працю з поетичним словом. У своїй поетичній творчості оспівувала працю земляків-хліборобів, писала про щастя і драми в коханні, про радість материнства, чарівну красу природи

У 1972 році вийшла друком друга поетична збірка «Три зернини». У цій збірці на повну силу звучить палка любов до Матері-України, рідного краю. Більшість віршів – ліричного складу, тут усе дихає, промовляє: птахи, трава, квіти, дерева. У збірці є вірші-присвяти митцям, є цикл, присвячений Лесі Українці.7
У 1974 році поетеса видає наступну збірку поезій «Вечірні бджоли». Тут йдеться про радість материнства, шляхи людських доль, вміщено великий цикл інтимної лірики – «Любисток». Вірші світлі, мелодійні, від фольклорного начала. Загалом відчувається творче зростання авторки.

8Четверта книжка авторки «Зелене багаття» (1976) – живлюще буяння весни. Воно осяває поетесі світ розкутої людини, господаря свого краю. Поезія багата на весняні барви, молоду пристрасть, мирний гомін трудового дня, шляхи людських доль і ніжну зажуру материнства.

4Наступна збірка поезій «Новосілля» побачила світ у 1981 році у видавництві «Карпати» (м. Ужгород). В поезіях звучить ода коханню, оспівується природа рідного краю, радість буття, звучить оптимістичне «І є любов ще між людьми!»

5

«Монолог» – таку назву має шоста поетична збірка Галини Турелик, видана у 1986 році. Ця збірка – єдиний цілісний ліричний твір. У збірці чотири розділи – «Вічне коло», «Жіночі портрети», «Слово з вогню», «переживи, любове, нас», в яких сповнений болю і тривоги погляд на себе і на світ, протест проти байдужості, бездушності в людських стосунках. Привертає увагу розділ «Жіночі образи». В одинадцяти портретах українських жінок, серед яких кохана Довбуша Дзвінка, а ще втомлена актриса, самотня жінка, лікарка та інші в поетичному образі представлено внутрішній світ та переживання і відчуття героїнь.

6Лірична стихія інтимної лірики представлена в останньому розділі збірки «Переживи, любове, нас». Один з віршів «Надивлюся на тебе» надихнув композитора Богдана Шиптура, який поставив його на музику.

Наступна поетична збірка «Між альфою й омегою» побачила світ у 1989 році. В цій книзі – гама почуттів і образів, ліричні переживання, роздуми про людські чесноти та їх відсутність, смисл буття, про любов.

1У 1990 році у видавництві «Дніпро» вийшла друком восьма книга авторки – поетична збірка «Бурштинова ватра». Вірші у збірці – інтелектуально насичені, емоційно напружені, нерідко полемічні. В історико-культурних поетичних екскурсах вона звертається до образів своїх видатних земляків, в їхньому життєвому і творчому подвигу вбачаючи приклад для сучасників, роздумує над роллю поета у суспільстві. І як завжди присутня неповторна лірика від Галини Турелик. «Бурштинова ватра» – підсумок певного етапу творчості поетеси.

3Починаючи з 1990 року, після виходу поетичного вибраного — “Бурштинової ватри”, — настала творча пауза, що затяглася на два десятиліття. Поетеса довго набиралася вражень, почуттів, роздумів і аж у 2009 році в Івано- Франківському видавництві «Місто НВ» вийшла її дев’ята книга – збірка поезій «Здвиження». Перший розділ збірки – «Єднаючи душею два світи» – це поезія духовна, філософська. Вірші розташовані в часовому порядку написання, що дозволяє простежити процес розвою душі автора, який в одному з віршів названо «упізнаванням істин призабутих». Другий розділ – «Біловоддя» – великий цикл любовної лірики. В передньому слові до книги літературний критик Євген Баран відзначає «У поетичній інтерпретації Галини Турелик маємо талановите, глибинне, чесне звучання тих почуттів, вражень, переживань, якими сповнена лірична героїня книги» І ще: «Три ключові моменти формують стратегію поетичного мислення Галини Турелик у новій книзі: Бог, Україна, Любов. Остання категорія є синонімом ще одного необхідного коду творчості – Свободи».

2

На разі, це остання книга поетеси. Євген Баран вважає, що творчий набуток Галини Турелик заслужено складає основу українського літературного канону другої половини ХХ століття. Авторка однаково сильна в ліричному вірші і громадянській ліриці. ЇЇ письмо зріле, пластичне, кольористичне.

Турелик1

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *