This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Графік роботи:

Щоденно: з 9 - до 18 години

Субота, неділя:

з 10 - до 18 години

Понеділок - вихідний день

Остання п'ятниця місяця - санітарний день.

Наші контакти

78200

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

бульв. Лесі Українки, 7

тел.(03433) 2-26-55

e-mail: libkolomija@meta.ua

Літературний екскурс “Мова твоя, Україно, з мови твоїх слов”їв”/ до Дня писемності та мови

454567

Як море починається з річки , так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм- Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

 

 

38283267961_6030ce33ce_z_650x410День української писемності та мови щорічно відзначається в Україні 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Також з 2000 року в цей день в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати будь-який бажаючий.

А також в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. 9 листопада 2018 року вшановують Нестора Літописця – монаха Києво-Печерського монастиря, першого давньоруського письменника і літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Він традиційно вважається одним з авторів “Повісті минулих літ”.

000003Життя й діяльність цього високовченого ченця Києво-Печерського монастиря досі залишаються маловідомими. Проте багато  дослідників літописання вважає Нестора автором першого серед літописів, що дійшов до наших днів, – «Повісті минулих літ».

У часи Київської Русі ченці були найосвіченішими людьми, тогочасною культурною елітою. Вони розуміли, що літописи необхідно укладати, аби зберегти для наступних поколінь пам’ять про минуле держави. Одним із найдавніших українських істориків був літописець Нестор.

Народився Нестор близько 1056 року. У році 1073-му, маючи сімнадцять літ, був прийнятий до Києво-Печерського монастиря. Нестор мав шану й авторитет серед братії, а тому з часом був обраний ігуменом. Маючи гострий розум і добру пам’ять, Нестор багато читав. Література була не тільки релігійною, а й філософською, історичною… Брався за перо і сам. До нашого часу збереглося три його праці.

 

Першим було “Житіє Бориса і Гліба”. Завдяки Нестору імена цих юних княжичів не були забуті. Потім було “Житіє святого Феодосія Печерського”. Твір був написаний просто і доступно. Він дає величезний матеріал про життя святого, наводить уривки з його повчань, розповідає про історію монастиря. Твір значною мірою вплинув на східнослов’янську житійну літературу.

І, нарешті, літопис “Повість минулих літ”. Нестора надзвичайно цікавила історія рідної землі. Він читав і перечитував усе, що міг знайти на цю тему: дивом уцілілі літописні згадки своїх попередників (ігуменів Никона та Іоанна), твори грецьких авторів, в яких були свідчення про Русь (Григорій Амартол), а також не залишав поза увагою народні билини й перекази… Та окремо кожен твір давав лише епізодичні відомості. Тоді Нестор вирішив написати таку книгу, що, опираючись на праці попередників, відтворювала б повну історичну картину.

000002

Усамітнившись у своїй келії, взявши в руку перо, при тьмяному мерехтінні свічки, Нестор писав… Історію! Під час написання кожен факт ретельно обмірковувався й перевірявся, щоб не припуститися помилки. Робота тривала протягом 1110–1112 років.

Про що ж твір? “Літописець Руський, з Богом починаємо. Отче, благослови!.. З чого пішла Руська земля і чого такою стала”, – такі слова вивів Нестор на початку. Далі розповідає, як після всесвітнього потопу сини Ноя розселилися по всій землі… Змальовує, як із євангельською проповіддю приходив в Україну святий апостол Андрій… Детально розповідає про князювання Аскольда й Діра, Олега, Ігоря, Ольги… Зупиняється на хрещенні Володимира і всього народу… Розповідає про дипломатичні стосунки Київської Русі з іншими країнами… З гіркотою й болем оповідає про іноземні зазіхання та княжі міжусобиці…

Нестор закликає співвітчизників до миру і єднання. Загалом про Русь-Україну автор говорить як про окрему, самобутню, ні від кого не залежну державу, яка посідає своє, особливе місце серед інших країн. Щоправда, із сумом зазначає, що, хоч “земля наша велика й багата, але ладу в ній нема”. Однак оптимізму автор не втрачає. Прикладами з минулого показує, що зло завжди буде переможене. Також у “Повісті…” багато географічних даних, розповідається про сонячні затемнення, землетруси, що відбувалися у ті часи… У творі рясно наводяться цитати з Біблії.

У 1114 році Нестор помер і був похований у рідному монастирі. Літописання було передано у Видубицький Михайлівський монастир, де ігумен Сильвестр переробив заключні статті твору, довівши розповідь до 1117 року.

“Повість минулих літ” є цікавою і особливо цінною ще й тому, що про деякі історичні факти тепер можна дізнатися лише із неї. Високо цінував літопис М.С. Грушевський. Писав, що Нестор був великий ерудит, високообдарований дослідник, який створив першу наукову концепцію історії України.

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Проблема його виникнення у східних слов’ян дуже складна і досі не розв’язана. Прямим попередником словенської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм. Кириличний алфавіт з ХІст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Кирилицею послуговувалися всі слов’янські нації, аж до XIX століття. Склад і форма літер частково змінювалися.

Завдяки писемності до нас дійшли як безпосередні свідчення давно минулих епох і тривог – Велесова книга, Повість минулих літ, Руська правда, Слово о полку Ігоревім тощо.

Для розуміння нашої історії неоціненними є козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка. Визначальними для самоусвідомлення українців як нації стали високопатріотична «Історія Русів» невідомого автора, нібито сміховинна «Енеїда» Івана Котляревського, з якою пов’язується початок сучасної української літературної мови. Знаменита поема вийшла у 1798 році і стала першим друкованим твором написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

DebLt9zX4AAEbZZ

Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але величну долю вистраждати. 18 століття було для України сторіччям остаточного закріпачення : її політична незалежність була задушена послідовними зусиллями двох найабсолютніших централістів Російської імперії: Петра І та Катерини II. Уся культурна праця , що завше відзначалась особливою інтенсивністю на Україні, – її школи, друкарні, вищі освітні заклади було знищено, закрито або зведено до нульової діяльності.

Вітчизняними вченими було підраховано, що протягом усієї історії проти української мови було спрямовано 479 циркулярів та указів. Останнім з них був ухвалений у 2012 році. Це Закон, спрямований проти конституційного статусу української мови як єдиної державної.

У ті часи, коли царські посіпаки різними указами, інструкціями забороняли українські книжки й часописи, не дозволяли ставити в театрі українські п’єси, сіяли зневагу до українських пісень і танців, творчість письменників, митців будила в серцях людей гордість за неоціненні скарби, створені народом протягом довгих століть. На захист української мови своєю творчістю поставали І. Франко, JI. Українка, Б. Грінченко, М. Куліш, О. Олесь…. Саме письменники збагачували нашу рідну мову, дбали про її збереження.

Нелегка історія утвердження нашої мови. У важкі 30-ті роки почалося нищення культурних сил України. Одні були репресовані, гинули в таборах і на засланні, інші переставали писати, залишили рідний край. Цей період справедливо названо розстріляним відродженням.

Сьогодні ми з гордістю і пошаною називаємо імена тих, хто у важкі часи піднімав свій голос на захист рідної мови . Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Миколи Куліша, Цалер”яна Підмогильного, Василя Стуса,Олександра Олеся, Олени Теліги.

У 1991 році Україна стала незалежною державою. З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

МОВА – ДУША НАРОДУ
Так, рідна мова — це душа народу,
Його поезія і пісня, і казки.
Оспівує він нею всю природу,
Несе в своєму серці залюбки.
Бо в ній усе — і рушники з квітками,
І хліб та сіль, як гості на поріг.
Й свята Мадонна — мати з діточками,
І Матір Божа — вічний оберіг.
І верби, що схилилися на воду,
Калини цвіт, дівочий ніжний спів.
Все те найкраще, що в душі народу,
Про що віками мріяв, що любив.
В садку вишневім засміялась хата,
З дитям за руку — мати молода…
О! Мово рідна, щира і багата —
Потрібна, як повітря і вода!
Як хліб і сіль, як росяне світання.
В тобі живуть такі п’янкі слова!
Любов і добрість; трепетне кохання.
Ти вічна, мово, щира і жива!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *