This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Графік роботи:

Щоденно: з 9 - до 18 години

Субота, неділя:

з 10 - до 18 години

Понеділок - вихідний день

Остання п'ятниця місяця - санітарний день.

Наші контакти

78200

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

бульв. Лесі Українки, 7

тел.(03433) 2-26-55

e-mail: libkolomija@meta.ua

Екологічна година “Найкраща музика – жива природа” /до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища/

34483612_1379943262106724_215707950688239616_nЩороку 5 червня вся світова громадскість відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Свято було засновано Генеральною асамблеєю ООН у 1972 році. Святкування цього дня розраховане на те, щоб привернути увагу громадськості до питання охорони навколишнього середовища.
В читальному залі нашої бібліотеки відбулася екологічна година “Найкраща музика – жива природа” . Наші гості – студенти Коломийського економіко-правового коледжу під кураторством методиста коледжу Гарат Руслани Богданівни.

Запрошені  можливість прослухати новітні дослідження українських громадських видань: “8 екологічних проблем України”, а також подивитися відео-ролик “Глобальні пробеми людства”.
Про новітнє дослідженя-рейтинг найбільш актуальних екологічних проблем, що стоять сьогодні перед Україною розповіла завідувачка бібліотеки Любов Ковтуник:
“… 1. Неякісна вода

34582826_1379940088773708_7764730808748736512_nЯк відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з найважливіших ролей у житті організму. Проте 80% населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат – вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75% українців п’є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Тож найскладніша обстановка з якістю питної води сьогодні в Криму. Якщо ж говорити про найчистішу воду в Україні, то її можна спробувати в Полтавській області, де майже вся вода береться з підземних джерел.

2. Забруднення повітря

Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн. тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50-70%. Більше половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто: у 2009 році на них припало 1,7 млн. т шкідливих речовин, тоді як загальна кількість усіх автомобільних викидів склала 2,3 млн. тонн.

За версією Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства надзвичайних ситуацій України, найбільш забруднені регіони – на промисловому сході країни – це Донецька, Дніпропетровська і Луганська області. А “найбруднішими” містами стали Макіївка, Дніпродзержинськ та Одеса. Присутність “перлини біля моря” у трійці лідерів фахівці пояснюють великою кількістю автомобілів і наявністю великого порту. А ось якість повітря в Києві, на думку геофізиків, вище середнього по країні. У списку екологічно неблагополучних міст столиця зайняла 27 місце з тридцяти міст.

3. Деградація земельних ресурсів

“Житниця Європи” сьогодні переживає не кращі часи. Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71% всього агроландшафту країни використовується для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі з кожним роком падає. Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії: останнім часом їй піддалося більше 35% сільгоспугідь України. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2, 4 млн. га за останні 15 років). На врожай сільськогосподарських культур впливає і товщина гумусового шару, а вона за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20%. До того ж, майже 40% загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.

Прогноз на майбутнє невтішний. При збереженні нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.

4. Знищення лісів

Україна належить до малолісистих країн – ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). А цінні деревні породи (дуб, бук і сосна) заміщуються малоцінними (грабом, березою, осикою). Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму – тут через деградацію лісових масивів розвивається ерозія ґрунтів і зсувні процеси.

Прямий наслідок нераціональної вирубки лісів – збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо – Закарпаття. Однак сумна статистика катаклізмів нездатна зупинити знищення лісів: минулого року обсяги заготівель лісу в Закарпатській області зросли на 14,2%.

5. Небезпечні геологічні процеси

Істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов’язана з видобутком і переробкою мінерально-сировинних ресурсів (41-43%), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону. Між тим, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар’єрів. Ігнорування наукових підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні. Так, наприклад, тільки в межах Донецька – 61 терикон, що щорічно викидає в атмосферу близько 70 тонн шкідливих речовин. Серед них цілий букет шкідливих для здоров’я елементів: сірка, нітрати, кобальт, миш’як.

6. Побутові відходи

Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилізації і переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.

За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. З цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів.

7. Об’єкти військової діяльності

Об’єкти військової діяльності та військові поселення залишилися Україні у спадок від Радянського союзу. І сьогодні стан більшості з них доволі плачевний. Системи і устаткування водогосподарського комплексу об’єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90% морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді. А кораблі і судна Військово-морських сил України взагалі не оснащені системами очищення і знезараження господарчо-побутових вод, значить – є постійним джерелом зараження акваторії моря.

8. Чорнобильська катастрофа

Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн. кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис кв.км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних територіях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, в яких проживає майже півтора мільйони людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 6049 випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.

У той же час, за 25 років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.”
Регіональні екологічні проблеми невіддільні від глобального екологічного лиха.Про екологічну ситуацію у Карпатах та зокрема в Коломиї студенти прослухали розповідь бібліотекаря Ольги Гнатюк “Екологічна ситуація в Коломиї”та подивилися відео-фільм з циклу Невідома Україна “Карпати” .

“Екологічна ситуація в Коломиї”

34502207_1379940175440366_3295507914931830784_nГоловною екологічною проблемою для Коломиї є потрапляння стічних вод у ґрунт та водойми. Справа в тому, що досі місто не має повністю проведеної каналізації. Відповідно мешканці зливають стічні води у коломийські притоки Пруту та сам Прут. Крім цього, не завжди чесно поводяться підприємці, які зливають нечистоти десь на об’їзній дорозі, а часом навіть просто в Прут. Із нечистотами в навколишнє середовище потрапляють аміак та фосфати. Для людського організму вони є дуже небезпечними.

Якщо ж підійти до розв’язання цієї проблеми відповідально, то можна не лише покращити екологічну ситуацію у місті, але й спрямувати відходи у прибуткове русло. Річ у тому, що із стічних вод можна виробляти технічний спирт. Технологічно цей процес не складний і не дорогий. Достатньо встановити ратифікаційну колону, яка і перероблятиме відходи та продукуватиме технічний спирт.

Іншою вагомою екологічною проблемою Коломиї є вивіз гравію із берегів Пруту. Ми не торкатимемося юридичного зрізу цього питання. Скажемо тільки, що вивіз тягне за собою екологічне лихо. Гравій та пісок втягує в себе воду та зменшує небезпеку повені та підтоплення. Об’єм гравію, що відповідає кузову КАМАЗу, здатний стримувати до тонни води. Крім цього це спричиняє обвал берегів та зниження рівня річки. Скажімо, за останні роки рівень Пруту впав на 3-5 метрів. Це не тільки руйнує екосистему річки, але напряму впливає на нас з вами. Зокрема, це дуже ускладнює очищення води з Пруту, яка потім витікає з кранів.

Не слід забувати також, що вивезення гравію змінює русло річки. Це унеможливлює нерест риби, що вилилося у зменшення її кількості та різноманітності у Пруті.

Велику шкоду міській екології, за словами Романа Савінського, приносять і СТО та пункти прийому металобрухту. Достеменно важко сказати, але є підозри, що СТО зливають машинне мастило просто в ґрунт, тим самим забруднюючи його. Є й інший варіант використання мастила – спалювати його у котлах для обігрівання. От поки приміщення СТО обігріваються, всі, хто мешкає поблизу, мусять дихати шкідливими випарами.

За схожою схемою забруднюють повітря пункти прийому металобрухту. Відомі випадки, коли люди приносять туди холодильники, телевізори чи іншу побутову техніку. Для того, щоб розділити це на власне метал і неметал, потрібно дуже багато часу. От з метою його економії підприємці просто кидають це у вогонь. Метал вціліє, а все інше згорить. При цьому в повітря потрапляє величезна доза шкідливих викидів, які можуть призвести до раку та інших хворіб.

 

Наступним еконебезпечним пунктом є сміття. Саме по собі сміттєзвалище несе екологічну загрозу. Під ним результатами гниття відходів отруєна вся земля. Звідти через підшкірні води ці всі нечистоти розповсюджуються по місті. Крім цього грішать і мешканці міста. Дехто не хоче платити за вивіз сміття і самостійно вивозить та залишає його в лісах, парках чи просто десь у місті.

Велику загрозу несе і браконьєрство. Зокрема минулого року через дії браконьєрів та застосування ними електричних вудок у міському озері масово загинула риба. Ця проблема тягнеться вже роками, і чесні рибалки, які зарибнюють озеро, кажуть, що постійно стикаються із браконьєрськими сітками. Ситуація на річці Прут та на Шевченківському озері не краща. Там незаконні рибалки можуть і погрожувати тим, хто наважиться зробити зауваження.

Ну й на завершення згадаємо за вирубку лісів. Для нашого регіону – це катастрофічна проблема. Найбільше зловживань ховається за так званою санітарною вирубкою, коли на цінне дерево пишеться «липовий» акт та зрубується його. Дійшло вже до того, що людям вистачає нахабності вирубувати деревину навіть у Тисовому заповіднику. Поки люди заробляють вирубуванням лісу, страждають заповідні та рекреаційні зони, руйнуючи тим самим і унікальну екосистему. Крім цього це в рази збільшує ризик повені. Одна смерека здатна втримати 500 літрів води.
34441742_1379940308773686_5678527148537675776_n 34504446_1379941375440246_492413147173355520_n

 

 

 

 

 

 

Відео-фільм з циклу Невідома Україна “Карпати”

Після заходу студенти ознайомилися з літературою на екологічну тематику представленою в бібліотеці за допомогою книжкової виставки “Найкраща музика-жива природа”

34559178_1379940012107049_1443081862967721984_n

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *