Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Графік роботи:

Щоденно: з 9 - до 18 години

Субота, неділя:

з 10 - до 18 години

Понеділок - вихідний день

Остання п'ятниця місяця - санітарний день.

Наші контакти

78200

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

бульв. Лесі Українки, 7

тел.(03433) 2-26-55

e-mail: libkolomija@meta.ua

Monthly Archives: Лютий 2018

Літературний вечір “Рідна мово – серця мого подих”/до Міжнародного дня Рідної мови/

28166256_1282495921851459_5326846319756731855_n

Мово рідна, квітуй і шануйся.🌻
Любов”ю воздай всім народам і мовам.
З тобою я плачу, з тобою сміюся,
О ріднеє слово, рідная мово!
🇺🇦️Вітаємо всіх з Міжнародним днем рідної мови! Continue reading

Презентація книжкової виставки “У їхніх серцях жила Україна” на тематичному вечорі “Героїв Україна пам”ятає” в МПК “Народний дім”.

Небесна_сотняГерої Небесної Сотні відійшли у вічність. Відійшли, аби з висоти свого подвигу дивитися на нас: якими ми були, які ми є, чи не марною була така висока ціна, заплачена за день наш сьогоднішній. Як на початку, так і в середині минулого століття ми втрачали сотню за сотнею найкращих своїх синів і дочок, які зі зброєю в руках йшли проти ворога. Та нове століття народило нових героїв. Сімнадцятилітні юнаки та юнки вийшли на Майдан, аби показати всьому світові, що є така Україна, яка ніколи не дозволить ворогові панувати над українським народом. Слава тим героям, які створили майдани і площі всенародної непокори бандитам, вічна слава Героям Майдану. Саме за них ми маємо молитися, заповідати пам”ять про кожного з них нашим внукам і правнукам. Continue reading

Мистецька година “Срібне перо та золотий голос України” присвячена ювілею композитора та співака Семена Гулака-Артемовського.

29

«Благороднійший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене!» – писав Шевченко в листі від 30 червня 1856 року Семену Гулаку.
16 лютого 1813 р. народився Семен Гулак-Артемовський, оперний співак, композитор, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»). Continue reading

Видатна просвітителька

untitled_3 Софія Русова (18.02.1856-5.02.1940)

Сучасний стан наукових, зокрема гуманітарних, знань в Україні вимагає не лише переосмислення концептуальності, але й вивчення їх історичної джерельної бази, яка досі з цензурних причин не рекомендувалася для введення в науковий обіг. Ще й до сьогодні не поспішають широко оприлюднювати наукові здобутки, твори, авторів, яких в недалекому минулому відносили до так званого буржуазно націоналістичного напряму. Кажуть, економічна скрута тому причиною.

І все ж поволі повертаємо імена і постаті з плеяди раніше забо­ронених визначних людей. Уже в наш, український час, в пантеоні славетних посіли свої почесні місця імена незаслужено забутих подвижників нації. А серед них ім’я Софії Русової, однієї з 12 жінок, представлених у календарі “Жіночі постаті в українській науці”. Нещодавно цей календар подаровано нашій передачі доктором біо­логічних наук Вірою ТроянЛяка очолює громадську організацію “Жінки в науці”. Continue reading

Презентація проекту “Скарбниця славетних українців, імена яких було забуто” по книгах Василя Шендеровського “Нехай не гасне світ науки”

27973629_1277276912373360_8398329042227318966_nЛюбов до рідної землі, до отчого краю, де виріс і став людиною, до своєї історії, традицій батьків – це природні почуття кожної людини, що живлять її патріотизм.
Саме тепер, як ніколи маємо відчуття, що без вивчення отого перевіреного століттями народного досвіду ніяк не обійтись. І тільки те покоління може утверджувати духовність, творити новітню культуру, забезпечувати вічність нації, яке виховане і сформоване на духовних надбаннях предків. Continue reading

Історик українського права

Okinshevych_Lev_OleksandrovychЛев Окіншевич
(7.02.1898 – 7.11.1980)

XXI століття. Чверть століття незалежної української держави. Здавалося б, що в країні уже б мали бути вагомі здобутки, якщо не такі значні в економічній сфері (на жаль, маємо реальну війну, розпочату Росією), то на духовному рівні наше сус­пільство повинно було вже закласти підвалини зростання нашої інтелектуальної еліти. Однією зі складових цього процесу мала би бути наука, яку нині можна вважати одним із найдинамічніших компонентів культури суспільства кожної світової держави. Справді, розвиток духовно-інтелектуального життя країни неможливо роз­глядати, не беручи до уваги розвиток наукової думки. Адже, що таке наука? Наука, як вважав англійський вчений, професор фізи­ки Лондонського університету Джон-Десмонд Бернал, — не казко­вий ріг достатку, а лише спосіб перетворення світу в людських руках. У книзі “Соціальна функція науки” (1938) він започаткував нову галузь — наукознавство,, що є комплексом наукових дисциплін, які узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки як системи знань і соціального інституту. Одним із основ­них завдань наукознавства є прогнозування перспективних науко­вих напрямків, аналіз розвитку науки, історія наукових відкриттів, вивчення взаємин у наукових колективах та економічної ефективно­сті наукових досліджень. У післявоєнні роки до розробки проблем наукознавства приєдналися історики науки і техніки, соціологи та методологи науки… Continue reading

Український психолог з Галичини

1241373Степан Балей
(4.02.1885-13.09.1952)

З давніх-давен взаємовідносини між людьми та їхнє співжиття у соціальних групах базувалися на психічних закономірностях, на принципах взаєморозуміння людей, що спілкуються між собою. Наука про процеси волі, почувань до розуму у свідомому і несвідомому житті людини у їхньому взаємопов’язанні та структурній цілості, про фізично-фізіологічну основу цих процесів і про природні індивідуальні нахили людини називається психологією(вчення про душу). Перші рочатки філософської психології в Україні можна віднайти ще у княжі часи. Київський митрополит Никифор у своїх богословсько-філософських творах розвивав християнську тезу про подвійну — душевно-тілесну — природу людини, аналізуючи основні даності. волі, почувань та розуму й п’ятиорганів чуттів.. Continue reading

Він заклав підгрунтя відкриття віку

Іван Пулюй (2.02.1845-31.01.1918)

(частина перша)

Нехай не гасне світ науки!” — рядок з “Молитви” Пантелеймона Куліша, яку він присвятив своєму другові Іванові Пулюю. 2-го лютого 2018 року виповнюється 173 років від дня народження великого світоча української науки і культури — Івана 3622Пулюя.

“Про людину, що просвітила розумом науку і духовність, загово­рить, невдовзі з величною повагою не лише Україна, але й світ”, — сказав Пантелеймон Куліш.

“Професор Іван Пулюй був не тільки найвизначнішим фізиком Австро-Угорщини. Він належав до тих, хто у другій половині XIX — на початку ХХ-го століть формував світ”, — це слова професора Вільгельма Форманна з його виступу з радіопередачі австрійсько­го радіо, присвяченій 50-річчю від дня народження Івана Пулюя.

Менше року залишилось до того часу, коли стане історією XX століття. Наукові і технічні здобутки людства в цьому столітті трудно уявити без використання невидимих променів або, як звикли ми називати їх, рентгенівськими. Ці промені давно вже здобули найширше визнання і сьогодні повсюди застосовуються для комп’ю­терної томографії і рентгенографії, для рентгенівської мікроскопії, спектроскопії, лікарської діагностики. Continue reading