Літературний екскурс “Мова твоя, Україно, з мови твоїх слов”їв”/ до Дня писемності та мови
Як море починається з річки , так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм- Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
З КОГОРТИ ДОСТОЙНИКІВ
З гордістю хочу зазначити, що Україна, будучи довгі віки бездержавною, все ж таки подарувала світові безліч видатних представників науки і культури. Можливо, в цьому є Божий знак нашої незнищенності. Адже в найтяжчі часи з’являлися особистості, які своїми світлими діяннями генерували віру у добро і майбутнє України. І хоч як вороги силкувалися знищити навіть прізвища
достойників, еліта жила, залишаючись чистою і святою перед народом. До когорти таких величних особистостей належить Олександр Черняхівський. Continue reading
Презентація поетичної збірки Володимира Присяжнюка “Експресії”
Вчитель історії за фахом та поет за покликанням Володимир Присяжнюк, в стінах бібліотеки №1 для дорослих, презентував читачам Коломиї свою третю збірку поезій “Експресії”. Якщо перша його книга “Тобі сюди, Алісо!” була збіркою літературних пародій, яку відзначили поціновувачі вишуканого гумору та іронії, друга “У середмісті моєї пам”яті”– добірка ліричних віршів, то третя виступила яскравим поетичним продовженням творчості письменника. Continue reading
Літературний екскурс “Його душа у слово перейшла” /до 110-річчя від дня народженння Богдана-Ігора Антонича/
«Постать Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, критика і есеїста, перекладача, багатообіцяючого прозаїка, без сумніву, є однією з ключових в українській літературі нового часу. Поява Антонича на початку тридцятих років у самому середохресті українського літературного життя була настільки ж бажаною, наскільки й несподіваною. За дивними і ніколи не прогнозованими сплетіннями особистої долі, історичних обставин і пов’язаних з останніми аберацій суспільного сприймання, Антонич може вважатися поетом, надовго викреслюваним із нашої пам’яті. Continue reading
Творець духу народного /215-річчя від дня народження Михайла Максимовича/
Відновлення історичної справедливості вимагає визначення того неоціненного внеску, який зробили українці в розвій світової культури, а питання національних особливостей, національного характеру, ментальності, як, можливо, ніколи, є одним з кроків на шляху пізнання справжніх духовних цінностей. Серед цих одвічних цінностей чи не найпершою є любов до Батьківщини, любов до своєї рідної української мови, до історичного минулого своєї землі, осмислення себе як частини величної цілісності — свого
народу. Continue reading
Презентація чергової книжки з авторського циклу «Народжені для безсмертя» Михайла Андрусяка “Сурми голос”.
В рамках театрального фестивалю “Коломийські представлення” відбулася презентація чергової книжки з авторського циклу «Народжені для безсмертя» Михайла Андрусяка “Сурми голос”.
Михайло Андрусяк – знакова постать в українській літературі. Його творчість – це своєрідна енциклопедія боротьби і виживання,виховання високих людських чеснот.
ЗАСНОВНИК ПЕРШОЇ КАФЕДРИ ТЕРАПІЇ /до 205-річчя від дня народження Федора Цицуріна/
Про високий рівень медичних знань українського народу свідчать літописи. Становлення медицини на теренах України-Русі базувалося на сформованих народною медициною практичних підходах до лікування різноманітних захворювань та їх осмисленні. На жаль, умови постійних збройних протистоянь, жорстокого національного гніту, відсутності незалежності не давали можливості відкривати національні навчальні інституції, гальмували реалізацію творчого потенціалу українців упродовж тривалого часу. Тільки відкриття великим князем Костянтином Острозьким у 1576 році Острозької академії, заснування у 1632 році Києво- Могилянської академії, відкриття Львівського університету все ж стимулювали появу лікарів українського походження, які займалися лише приватною практикою. Continue reading
Популяризатор українського мистецтва і культури /до 125-річчя від дня народження В. Ю. Січинського/
“…українська культураяк вияв творчого духу, умілості і ментальностіукраїнського народного стилювносить особливі цінності у вселюдську культурну скарбницю”.
В. Січинський
“Творча особистість Володимира Січинського — особливе явище в історії української культури. Він — одночасно і видатний архітектор та митець-графік, він же історик і науковець — дослідник української архітектури та мистецтва, який у своїх майже 550 наукових працях широко розкрив світові велич української духовної культури”. Continue reading
Два крила Василя Нагірного
Василь Нагірний – постать різнобічна й багатогранна творчими виявами. Він – публіцист, краєзнавець та журналіст, автор цікавих, захопливих медійних проектів на ТРК НТК. Щоправда, назвати Василя Нагірного просто краєзнавцем не можна: різні захоплення були в його житті, різні роботи. Проте найбільшим захопленням ще від дитинства залишається все ж таки любов до історії свого міста. Саме після спілкування з такими людьми мимоволі починаєш із сентиментам ставитися до міста, в якому народився і виріс.
В. Нагірний – єдиний на Прикарпатті, є членом трьох Національних спілок: НСЖУ, НСКУ, НСКУ. Член НСЖУ(журналістів) 2000, Всеукраїнського товариства краєзнавців (2006) та Івано-Франківської організації кінематографістів України (2008). Живе і працює в Коломиї. Continue reading
Віртуальна презентація “Європейська культура – надбання людства”
Якщо у широкому розумінні культурою вважати все створене людським суспільством, на відміну від явищ природи, а у вузькому — стан суспільства, його продуктивних сил, побуту, духовності, освіти, виховання, науки, мистецтва, літератури тощо, то можна помітити, що в розвитку культури діє той самий закон селекції, що й під час виведення нових сортів рослин: спершу можна отримати одиниці, а потім — мільйони зерен. Оці останні, репродуктивні, явища культури, що спочатку є її найвищими досягненнями, пізніше тиражуються у безлічі зразків і зазвичай належать до класу явищ, об’єднуваних поняттям цивілізації. Для того щоб те чи те явище людського життя стало здобутком культури, необхідно, щоб воно дало початок чи істотно вплинуло на розвиток низки подібних явищ або стало настільки унікальним, що привернуло б до себе загальну увагу, виявилось поворотним пунктом чи залишило помітний слід в історичному поступі народу. Буває й так, що якесь свого часу не помічене творіння за нових історичних обставин несподівано стає явищем культурного життя. Continue reading
Літературний диліжанс “Вражаючий світ Шекспіра” /до 455-річчя від дня народження В. Шекспіра/
Безперечно, говорити про Шекспіра можна безкінечно. По-перше, й досі не існує жодного неспростованого факту, що довів би існування чи не існування Шекспіра, як “монолітного” автора в англійському часі і просторі. По-друге, було опубліковано в різних країнах світу стільки досліджень про Шекспіра, що не вистачить одного життя для того, щоб усе перечитати і переповісти. Continue reading
Його ім’ям названо кратер на місяці – Олександр Засядько
Якби вам, шановні добродії, довелося відповісти на запитання: “Хто з наших співвітчизників належить до плеяди творців ракетної техніки, які своїми відкриттями, винаходами і науковими працями наближали день першого польоту людини у космос?”, ви, певно, згадали б про вихідця з Чернігівщини Миколу Кибальчича, про Костянтина Ціолковського, в сім’ї якого вели рід від нашого національного героя Северина Наливайка. Згадали б іще про славетного земляка з Полтавщини Юрія Кондратюка і про конструкторів космічних систем Сергія Корольова, Валентина Глушка, не забули б творця авіадвигунів Архипа Люльку… Це імена з нашого золотого фонду. Можемо пишатися ними, це правда. Але й ці згадані творці української ракетної справи мали своїх попередників. Так, є письмові свідчення, що ще 1516 року українські козаки генерала Рушинського під час війни з кримськими татарами застосовували ракетну зброю — шестиступеневі ракети. Погортайте хоча б “Новейший справочник необходимых знаний” (М.: Ринол Классик, 2000. — С. 567). Цей гетьман — загадкова постать української історії, у джерелах немає навіть усталеної форми його прізвища — Рушинський, Ружинський, Рожинський, Ружицький. Continue reading
Літературна година “Трудівниця лицарського духу” /до 150-річчя від дня народження Олени Кисілевської/
В Коломиї вшанували пам”ять української письменниці, публіцистки, редактора і видавця, громадсько-політичної і культурної діячки Олени Кисилевської. З вступним словом виступила завідувачка бібліотеки №1 для дорослих, заслужений працівник культури України Любов Ковтуник. Про життя і творчість Олени Кисилевської розповіла начальник управління культури Коломийської міської ради, заслужений працівник культури України Уляна Мандрусяк. Про видавничу діяльність та про участь письменниці у різних українських товариствах жіночого руху ознайомила голова Союзу українок Коломиї Марія Гнатюк. Присутні на заході з цікавістю слухали голову Коломийського товариства Просвіта ім. Тараса Шевченка Василя Глаголюка. Преосвященний владика Василій Івасюк єпископ Коломийський УГКЦ відправив панахиду. Continue reading
Зустріч-презентація , присвячена 155-річчю видавничої справи в Коломиї.
Коломия -місто, яке займає особливе місце в історії української видавничої справи. Його слава на цьому грунті розпочалася ще задовго до того, як з”явилася перша друкарня. В міській бібліотеці №1 для дорослих відбулася зустріч-презентація , присвячена 155-річчю видавничої справи в Коломиї. Continue reading
Краєзнавча година “Володимир Шухевич і Гуцульщина”, присвячена 170-річчю від дня народження українського етнографа.
Гуцульщина- неповторний край з мальовничими Карпатами, покритими зеленими лісами, полонинами, легендарними скелями з вічнозеленими смереками і ялицями, оповитими синіми хмарами. З Гуцульщиною повяз’ане ім’я українського педагога, етнографа, публіциста, громадського діяча Володимира Шухевича. В міській бібліотеці №1 для дорослих відбулася краєзнавча година “Володимир Шухевич і Гуцульщина”, присвячена 170-річчю від дня народження українського етнографа. Бібліотекар читального залу Ольга Гнатюк розповіла про життя і творчість невтомного дослідника гуцульського краю.
Великоднє свято озивається до нас давньою родовою пам»яттю, яка не згасає і ніколи не згасне, коли буде бодай кілька носіїв народних традицій, тих, хто вміє писати писанки, ткати, різьбити, вишивати. Вони плекають надбання духу народного і творять ту особливу духовну ауру нації, що вирізняє її з-поміж інших. Маємо із вдячністю згадувати тих самовідданих вчених — етнографів, фольклористів, антропологів, які присвятили цій справі своє життя. їхня праця — це пос’лання у вічність, літопис родової пам’яті, до якого линутимуть прийдешні покоління, аби пізнати себе. Continue reading
Бурлака. Спогади про Тараса Мельничука /Упоряд. Є. Баран, М. Васильчук, В. Бабій
Тарас Мельничук (1938-1995) – поет, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка. Постать виїмкова на українському грунті і контроверзійна. Про нього пишуть наукові дисертації (Святослав Кут, Ірина Зелененька), йому присвячують вірші (Василь Герасим’юк, Мирослав Лазарук та ін.), пишуть спогади.
Окремою книгою спогади про Тараса Мельни,чука виходили 2008 року у Вижниці в упорядкуванні Манолія Попадюка та Віктора Максимчука («Князь вільного слова». – Вижниця: ВПК «Черемош», 2008. – 264 с.). Спогадові матеріали друкувалися на сторінках журналів «Сучасність», «Перевал», «Буковинський журнал», газетах «День», «Літературна Україна», «Слово Просвіти»… Continue reading
Сценічне слово Благовісту: Антологія української релігійно-християнської драми ХХ-ХХІ століття
Уперше в українському книговиданні представлено твори української драматургії ХХ-ХХІ століття, що мають виразне релігійно-християнське спрямування. До книги увійшли п”єси письменників як минулого, так і теперішнього часу, драми, що були написані як в Україні, так і в діаспорі. Continue reading
Літературний вечір “Рідна мова – вічне джерело наснаги”.
Мова-духовний скарб нації. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме вона формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. 21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Continue reading
вечір пам”яті “Вічна слава і пам”ять героям Небесної сотні” в МПК Народний дім
Зберімося у вільній і оновленій сім”ї
Згадаймо всіх по імені в Небесній сотні!
Віддаймо гідну честь за мужню відданість її
В розправи час лихий тих чорних днів скорботних.
(Оксана Федишин)
Хто вони, герої Небесної сотні? Хто ті люди, які віддали найдорожче, що має кожен з нас. Вони гинули на вулицях Києва, на барикадах Майдану. Гинули за честь, гідність, волю українців, за свою Батьківщину.
Continue reading
Неповторне слово Галини Турелик
В усьому вчуся бачити найбільше
і вирізняти вічне, а не тлінне.
Хай те, що з наших рук сьогодні вийшло,
новим потрібне буде поколінням.
Досліджуючи історію української літератури, польський україніст Флоріан Неуважин прийшов до висновку, що один з її феноменів полягає в тому, що серед творців україніки багато жінок. Серед них Флоріан Неуважин назвав і нашу краянку Галину Турелик. Continue reading